Розроблено
Розміщено в
За фінансової підтримки
План з комунікації є ключовою частиною стратегії HP. Він містить огляд того, чому, як і з ким необхідно здійснювати комунікацію під час реагування на WASH в умовах надзвичайної ситуації. План повинен бути структурованим, легким для читання, регулярно оновлюватися та надаватися всім ключовим зацікавленим сторонам. Усі комунікації повинні враховувати значну зміну обставин, горе та стрес, які пережили люди. Це означає, серед іншого, усвідомлення потреби людей у безпеці, відчутті того, що вони мають право голосу, що їхню культуру поважають і що комунікації є надійними. Це також означає бути співчутливим і неупередженим. План з комунікації може бути розроблений після того, як буде зрозуміло: Добре сплановані заходи з гігієнічної комунікації можуть підвищити рівень знань цільової аудиторії, вплинути на її сприйняття, переконання і ставлення, змінити норми (розділ B ), мотивувати до дій, сприяти розвитку навичок, виступати за зміни P.10, стимулювати попит на послуги і поглибити розуміння сприйняття громадськості C.6. Комунікаційний план повинен забезпечити основу для підтримки реалізації цих заходів. В ідеалі, технічна робоча група з питань HP кластера WASH повинна розробити загальну стратегію та план реагування в масштабах всього кластера. Комунікаційні плани повинні бути скоординовані із загальними заходами з реагування та з представниками інших секторів та урядових відомств, наприклад, з Міністерством інформації (якщо таке існує). Комунікаційний план повинен містити наступне: Необхідно включити методи та підходи до комунікації (розділ T і розділ F ), необхідні людські та інші ресурси (і протягом якого періоду часу), а також індикатори для моніторингу та адаптації комунікації та плани для збору відгуків та сприйняття громадськості (C.6 та розділ M ). План повинен також детально описувати концепції та ідеї, які необхідно донести до різних елементів втручання (наприклад, щодо сприяння залученню та участі (розділ E ), залучення до проєктування об'єктів (розділ P ), підтримки підзвітност M.4, соціальних та поведінкових змін (розділ B ), протидії дезінформації (C.6 та C.9), а також для різних груп, наприклад, матерів з маленькими дітьми, підлітків та дітей молодшого шкільного віку (розділ E ). Часто корисним буває поетапний підхід, коли спочатку основна увага приділяється обраним пріоритетним питанням, які згодом адаптуються або розширюються. По мірі виконання програми і якщо моніторинг M.2 виявить зміни в ризиках і проблемах для громадського здоров'я, може виникнути необхідність у перегляді і визначенні альтернативних засобів комунікації. Попереднє тестування комунікаційних концепцій та ідей завжди необхідне для масової комунікації (наприклад, текстових повідомлень або радіореклами, C.5), а також у випадках, коли важко обговорити або роз'яснити проблему негайно. Попереднє тестування менш важливе для комунікації за участю громадськості C.4, ніж забезпечення послідовності комунікації, вміння слухати та надання людям можливості обговорювати та ставити запитання. Дуже важливо здійснювати моніторинг планів комунікації та використовувати зворотній зв'язок для їх адаптації.
Постійно оновлюйте комунікаційні плани; це живі документи, які повинні постійно оновлюватися фахівцями з просування гігієни, громадами та іншими відповідними зацікавленими сторонами.
Оцініть громаду A.7 та комунікаційні переваги для різних підгруп (чоловіків, жінок, дітей, осіб з обмеженими можливостями та меншин).
Враховуйте місцеві діалекти та те, як національна мова може сприйматися в деяких частинах країни. Оцініть рівень грамотності і те, як методи комунікації можуть бути адаптовані для людей з обмеженими можливостями C.7.
Складіть карту існуючих комунікаційних стратегій та повідомлень у сфері охорони здоров'я та гігієни і з'ясуйте, як вони резонують з постраждалим населенням - знайомі повідомлення можуть бути просто проігноровані або потребують переформулювання у більш конкретний спосіб, що враховує місцеві особливості.
Розробляйте комунікації для охоплення різних груп і забезпечте, щоб усі комунікації враховували потреби населення у сфері психічного здоров'я.
Координуйте, діліться та обговорюйте швидкі комунікаційні оцінки із зацікавленими сторонами та якомога швидше визначайте комунікаційні пріоритети. Згодом відштовхуйтесь від початкових повідомлень.
Пам'ятайте, що оцінка комунікаційних потреб триває; початкова інформація, як правило, є неповною, а потреби можуть змінюватися.
Сприяйте та заохочуйте прозорість шляхом обміну результатами оцінювання та планами з постраждалою громадою та залучайте її, де це можливо, до визначення та уточнення цілей.
Розробіть стратегії для підтримки команди WASH, щоб вони активно слухали та ефективно спілкувалися з постраждалими громадами, а не просто передавали односторонню інформацію.
Співпрацюйте з іншими P.9 для розробки спільного методу отримання зворотного зв'язку з громадою, а також для відстеження чуток та дезінформації та реагування на них C.6; включіть це у свій комунікаційний план.
Складіть бюджет для реалізації комунікаційного плану.
Здійснюйте моніторинг та оцінку комунікаційного плану з метою фіксації зворотного зв'язку та засвоєння уроків; використовуйте інформацію для вжиття коригувальних заходів під час реалізації програми (розділ M ).
Забезпечити рамки для дій, які визначають різні групи населення, їхні комунікаційні потреби та вподобання, а також способи ефективної комунікації з ними.
План з комунікацій для реагування на WASH повинен бути частиною загальної стратегії просування гігієни (HP). Комунікаційні плани повинні бути забезпечені достатніми ресурсами та інтегровані в усі плани з готовності та реагування.
Своєчасна інформація та комунікація мають важливе значення для будь-якого гуманітарного реагування.
Комунікаційний план повинен бути достатньо гнучким, щоб його можна було адаптувати відповідно до реакції громадськості C.6.
Популяризатори гігієни не несуть відповідальності за загальну комунікацію в умовах надзвичайної ситуації, але повинні координувати свою діяльність з іншими P.9 для того, щоб HP відповідала загальній комунікаційній стратегії та була її складовою.
Мережі аутрич-працівників у громаді можуть допомогти зробити комунікацію більш інтерактивною. Вони можуть збирати інформацію про те, наскільки добре гуманітарні працівники реагують на їхні потреби, а також про рівень залученості та задоволеності.
Хоча людям потрібна інформація, їм також потрібна можливість поставити запитання та уточнювати інформацію. Плани з комунікацій повинні наголошувати на активному слуханні та пошуку зворотного зв'язку, а не лише на односторонніх повідомленнях.
CDC (2014): CERC: Crisis Communication Plans
Розроблено
Розміщено в
За фінансової підтримки
Закрити