Залучення громади спрямоване на те, щоб прислухатися до різних груп населення в межах постраждалої громади та дозволити їм впливати на рішення, що приймаються в рамках програми WASH. Дистанційне залучення громади має ті ж самі цілі, але прагне досягти цього частково або повністю "на відстані" з міркувань безпеки або захисту C.8.

Всі принципи, які формують особисте залучення громади, все ще застосовуються при дистанційній роботі. Часто саме в цих складних умовах залучення громади є найбільш важливим.

Залучення громади має бути спланованим і систематичним, незважаючи на те, що воно відбувається в динамічному контексті та з постійно мінливим сприйняттям громади. Визначення громадських посередників або зацікавлених сторін, з якими можна проводити обговорення і через яких можна передавати інформацію, є ключовим першим кроком у взаємодії з громадою на відстані. Це вимагає розуміння існуючих соціокультурних і політичних структур і умов, щоб зацікавлені сторони, яким доручено налагодити зв'язок між громадою та гуманітарним персоналом, користувалися довірою різних членів спільноти A.7. Ці посередники, ймовірно, будуть ключовою ланкою зв'язку із спільнотою, але вони також можуть бути людьми з обмеженим попереднім досвідом роботи в кризових ситуаціях. Ефективне вислуховування громад, швидше за все, порушить проблеми, які виходять за межи роботи однієї організації, тому важливо налагодити шляхи обміну інформацією або передачі питань іншим особам, які будуть здатні їх вирішити.

Процес і належна практика

• Складіть карту зацікавлених сторін громади (A.7 та T.49). В ідеалі, мережі зацікавлених сторін та їх контактні дані повинні бути створені заздалегідь до початку кризи. Якщо це не так, це має бути пріоритетом на першому етапі дистанційного реагування. Намагайтеся спиратися на мережі місцевих громад, інновації та механізми подолання кризи, наприклад, шляхом підтримки місцевих планів дій.

• Зверніть увагу на те, чиї голоси можуть бути не представлені деякими зацікавленими сторонами, і визначте людей, які можуть говорити від імені цих груп. Заздалегідь задайте питання на кшталт "чий голос не представлений?" та "які непередбачувані наслідки можуть мати наші програми або поведінка, яку ми заохочуємо?". Уникайте припущень щодо того, яким особам чи каналам донесення інформації довіряє громада.

• Складіть комунікаційне дерево або план C.10. У ньому має бути описано, як зацікавлені сторони-посередники будуть обмінюватися інформацією "вгору" до гуманітарних організацій, "у бік" між учасниками мережі та "вниз" до інших у межах своїх громад. На додаток до об'єднання різноманітних зацікавлених сторін, комунікаційний план може також передбачати зміцнення мереж всередині громади, щоб за необхідності з ними можна було зв'язатися дистанційно. Корисними інструментами для дистанційного спілкування є місцеві радіостанції T.38, закриті групи в соціальних мережах або групи WhatsApp T.44. Там, де це можливо, для залучення маргіналізованих груп можуть знадобитися відвідування домогосподарств T.18, для сприяння цьому слід вжити заходів безпеки.

• Надайте підтримку та оцініть, чи потрібне зміцнення потенціалу E.9 або інша підтримка, щоб зацікавлені сторони могли ефективно виконувати свою роль під час кризи. Це може включати навчання, яке можна проводити дистанційно, розробку ресурсів, таких як типові запитання зі стандартизованими відповідями (адаптованими з часом) або надання телефонів, зарядних (сонячних) пристроїв та кредитів для зацікавлених сторін, щоб вони могли підтримувати зв'язок.

• Посилення якісних навичок персоналу та волонтерів, оскільки сприйняття громади важко отримати за допомогою опитувань та кількісних інструментів.

• Створення можливості для обміну думками та прийняття рішень щодо адаптації програм. Виділіть годину на тиждень для дистанційних зустрічей з посередниками та визначте, як адаптувати програми відповідно до сприйняття громадою та обставини, що змінилися. Ділиться цією інформацією на регулярних гуманітарних координаційних нарадах P.9, щоб забезпечити узгодженість втручання.

• Створить механізми для обміну думками між усіма членами громади на додаток до роботи із зацікавленими сторонами. Потенційні механізми включають телефонні "гарячі лінії", онлайн чат-групи або сторінки в соціальних мережах, інформаційні пункти в громадах, сеанси радіо дзвінків або активне обдзвонення населення чи надсилання йому повідомлень. Корисно використовувати поєднання підходів, які дозволяють забезпечити зворотний зв'язок, а також виділити спеціальні періоди для активного збору даних, щоб зосередити увагу на нових проблемах.