У разі настання надзвичайної ситуації до запровадження будь-якої інтервенції потрібні чіткий аналіз та пріоритизація гуманітарних потреб шляхом проведення добре скоординованого і спланованого оцінювання. Останнє є найпершим кроком у гуманітарному програмному циклі, що дозволяє вимірювати такі індикатори, які перелічені у наборі індикаторів Глобального кластеру з питань WASH, при цьому в подальшому реагуючи конкретно на слабкі місця для координованої оптимізації впливу. Оцінювання має відповідати на такі п’ять запитань у випадку як надзвичайних ситуацій, які розпочинаються швидко і раптово, так і для затягнутих криз:

1. Якими є пріоритети?
2. Які групи мають найбільше потреб?
3. На чому інтервенції мають зосереджувати увагу перш за все?
4. Орієнтовно протягом якого періоду часу будуть потрібні інтервенції?
5. У порівнянні з якими стандартами та індикаторами потрібно вимірювати прогрес?

Оцінювання буде або комплексним міжвідомчим секторальним оцінюванням, або конкретним оцінюванням сектору WASH залежно від масштабу надзвичайної ситуації і контексту, ступеня координації між партнерами, наявних ресурсів та загального потенціалу. Конкретні оцінювання сектору WASH мають завжди включати міжсекторальний збір даних та аналіз контексту шляхом проведення обробки вторинних даних. Первинний контакт в якості важливого першого кроку буде надзвичайно важливим для розуміння сприятливого середовища, включаючи різні урядові зацікавлені сторони, представників громади, постраждалі громади, ключових інформаторів, а також присутніх гуманітарних виконавців і виконавців із питань розвитку. Якщо впровадження інтервенції очолює держава, надзвичайно важливим є розуміння інституційного середовища та існуючих планів на випадок непередбачуваних обставин і готовності до надзвичайної ситуації. Національний уряд може попросити гуманітарних виконавців суттєво збільшити спроможності, особливо, під час надзвичайних ситуацій середнього чи великого масштабу, де може буде приведена в дію активація кластеру.

Підходи щодо проведення швидкого оцінювання, наприклад, багатосекторальне початкове швидке оцінювання або ті, які використовуються такими організаціями як УВКБ ООН, є релевантними під час раптового настання події, як-от стихійного лиха або додаткової неочікуваної події під час затягнутої кризи або масового переміщення людей. У випадку більш комплексних довгострокових стихійних лих із повільним початком або затягнутих криз також можуть використовуватися складніші оцінювання, наприклад, багатосекторальне оцінювання потреб, яке використовується для інформування огляду гуманітарних потреб. У результаті використання огляду гуманітарних потреб, що проводиться щороку як перший крок під час процесу подання заявок на отримання фінансування від ООН, розробляється план гуманітарного реагування як частина загальної системи заявок до ООН. У випадку вже існуючих мереж водопостачання та/або новостворених систем для середньо- і довгострокового використання рекомендованим є більш систематичний підхід на основі ризику, наприклад, план безпеки води (див. X.8).

Задля проведення оцінювання потрібно враховувати такі фактори:

1. Відповідні органи влади та зацікавлені сторони із громади очолюють процес і беруть відповідальність за нього з огляду на їхні наявні ресурси та здатність реагувати;
2. Оцінювання координуються та проєктуються із врахуванням відповідного контексту (сільський, передмістя та/або міський) залежно від виду надзвичайної ситуації та з огляду на існуючі спроможності і норми;
3. Оцінювання є інклюзивним та покриває потреби і спроможності хлопців, дівчат, жінок і чоловіків незалежно від їхнього віку, національності, раси, інвалідності, релігії/переконань, політичної приналежності або сексуальної орієнтації тощо;
4. Реагування на загрози і ризики щодо захисту;
5. Реагування на проблемні питання щодо безпеки, включаючи доступ;
6. Залучення громади із метою забезпечення проєктування інтервенцій для їхніх потреб;
7. Підзвітність перед постраждалим населенням;
8. Наявність товарів і послуг, аналіз ринку, готівка і логістика;
9. Оцінювання включає аналіз впливу на навколишнє середовище відповідно до концепції кращої відбудови (більш резильєнтної) та за можливості не завдання шкоди.