Система з ручним приводом ґрунтується на використанні людської сили. На гострому етапі надзвичайної ситуації людська енергія часто обмежена транспортуванням води, тоді як питаннями постачання та очищення займаються централізовано із метою забезпечення достатньої кількості води бажаної якості. Видобуток, транспортування та очищення із використанням людської енергії можна використовувати на всіх етапах реагування, і вони є поширеними під час гострих надзвичайних ситуацій, особливо, стихійних лих, коли це може бути єдиним доступним протягом певного періоду часу джерелом енергії.Отримання води з джерела.

Людська енергія, яка орієнтовно становить 70 Вт (у випадку дорослого чоловіка) протягом тривалого періоду часу (наприклад, 8 годин), – це безкоштовне джерело енергії, яке може зменшити поточні фінансові витрати на систему водопостачання. Найчастіше такі системи експлуатують жінки та діти (наприклад, для збору і транспортування води), і відповідні технології потрібно розробляти, пам’ятаючи про ці дві групи. Вартість системи з ручним приводом в основному вимірюється часом і фізичними витратами, особливо, у випадку жінок і дітей. У разі водопостачання людська енергія найбільш широко використовується для викачування води насосами для пиття та зрошування, а також для транспортування води та її очищення на рівні домогосподарства (див. розділ Б).

Проєктні міркування

Розробка будь-якої системи з ручним приводом обмежена тим фактом, що вона буде використовувати лише людську енергію, і проєктні міркування як правило зосереджують увагу на технологіях видобутку води (див. розділ В). Захищені глибокі криниці I.7 та захищені свердловини I.8 зазвичай закриваються насосом, що зменшує потенціал забруднення. Коли цим насосом оперують вручну, проєкт має гарантувати, що воду можна накачати із використанням лише людської сили. Ключовим критерієм є те, чи можливо експлуатувати насос лише за наявності однієї людини або двох (наприклад, у випадку канатного насосу).

Існують параметри проєкту, які можуть сприяти викачуванню води насосом із використанням людської сили з різних глибин (наприклад, наявність труб меншого діаметру або важелів для механічної зручності) та для забезпечення різних швидкостей потоку (наприклад, ручні насоси на противагу ножних насосів). Коли потрібні більші об’єми води, перевага віддається ножним насосам, оскільки їх зазвичай не так важко експлуатувати, тому що вони залучають більші частини тіла (ноги). Вакуумні насоси підходять для розташованих близько до поверхні підземних вод на глибині від шести до семи метрів і включають як ножні, так і ручні насоси (див. A.2 ). За межами глибини висмоктування та на глибині до близько 15 метрів користувач може безпосередньо підняти воду по трубі із використанням насосів прямої дії A.3 . Для глибини понад 15 метрів і до 45 метрів потрібно додавати механічні важелі для спрощення роботи, тоді як кінематичні механізми можуть дозволити відкачувати воду насосами із глибин понад 45 метрів і до 90 метрів (див. A.4 ). Це вважається лімітом для видобутку води з використанням людської сили. Проєктні міркування також можуть застосовуватися до транспортування та очищення води, проте у такому разі може так статися, що самі користувачі вносять зміни до проєкту. Наприклад, круглі каністри можна модифікувати так, щоб їх можна було котити по землі, або продавці води транспортують воду тачками чи візками ( D.1 , D.2 ).

Матеріали

Необхідні матеріали залежать від того, який саме метод із використанням людської сили буде використовуватися (наприклад, який вид насосу чи контейнеру для води).

Придатність

Людська сила може бути доречною для видобутку, транспортування та очищення води. Вона часто є більш ефективною на рівні домогосподарства та в контексті сільських громад, де є обмежений доступ до інших джерел енергії, обмежені фінансові ресурси та там, де попит на воду є меншим. На противагу під час гострих надзвичайних ситуацій та/або в умовах міста густота населення часто є набагато вищою. У такому разі людська сила переважно використовується для транспортування води з джерела (наприклад, вода в кранах), тоді як водопостачанням та очищенням займаються у центральній локації, де можна гарантувати якість та кількість води. Такі централізовані очищення та постачання є необхідними, тому що в таких ситуаціях часто є обмежена кількість справжніх водних точок (таких як криниці чи ручні насоси), які є доступними, порівняно з густотою населення, а також потік води із джерел із використанням людської сили був надзвичайно обмеженим. Із метою уникнення черг і конфлікту один ручний насос має обслуговувати не більше 500 осіб під час гострого етапу реагування і з огляду на те, що один ручний насос зазвичай може видобувати лише 1 м³/год. До того ж, висока густота населення може становити суттєвий ризик забруднення, особливо, для розташованих близько до поверхні джерел підземних вод. Проте контекст є важливим, і є ситуації, коли ручні насоси стають частиною стратегії водопостачання в умовах надзвичайної ситуації на гострому етапі.

Експлуатація та обслуговування

Використання людської сили зрештою залежить від харчування та стану здоров’я населення, тому багато аспектів експлуатації та обслуговування стосуються здоров’я осіб, які оперують системою. Щодо обладнання з використанням людської сили, рівень експлуатації та обслуговування буде варіюватися залежно від виду системи, яка використовується, що найчастіше передбачає насоси з ручним управлінням. Хоча джерело енергії є безкоштовним у цьому випадку, понад одна п’ята насосів з ручним управлінням не залишається функціональною із часом. Існує багато причин для цього, у тому числі технічні питання стосовно підземних вод чи свердловин (наприклад, корозійні підземні води чи поганий проєкт свердловини) або стосовно самого насосу (наприклад, якість насосних матеріалів чи строк використання насосу) або з багатьох інших причин (наприклад, питання, пов’язані з управлінням, моніторингом, фінансами, корупцією, доступом до обладнання або наявністю навичок, необхідних для ремонту). Це подібний рівень функціональності, як і у випадку інших видів мереж водопостачання, проте із безкоштовним джерелом енергії, що не обов’язково є синонімом кращої функціональності.

Здоров’я та безпека

Занепокоєння щодо здоров’я та безпеки відносно використання людської сили як джерела енергії можуть включати надмірний видобуток (особливо у випадку жінок і дітей) через непомірну енергію, необхідну для підняття води з глибших свердловин, що є суттєвим ризиком у більш гарячому кліматі та/або в кліматі з вищою вологістю. Транспортування води також може бути фізично небезпечним, особливо, неподалік від відкритих водойм або на доріжках, які є крутими чи слизькими, і тоді можуть існувати ризики щодо безпеки для жінок, якщо джерело знаходиться далеко та є небезпечним. У такому випадку важливо розглянути, чи всі члени суспільства здатні використовувати системи водопостачання (див. X.15). Транспортування води вручну потребує заповнення та випорожнення невеликих побутових контейнерів для води (див. D.1 ), і цей процес може забруднити воду.

Витрати

Використання людської енергії може позитивно впливати на регулярні фінансові витрати. Це не означає, що ці системи не передбачають регулярні витрати, оскільки праця має притаманні їй витрати для особи, яка працює, що зрештою забезпечує цінність як для домогосподарства, так і для громади загалом.

Соціальні та екологічні аспекти

Людська енергія як джерело енергії добре розуміється та приймається користувачами. Проте існують нефінансові витрати, пов’язані з використанням людської енергії, які потрібно брати до уваги, оскільки жінки виконують більшість завдань, пов’язаних із видобутком та транспортуванням води. Хоча лише жіноче спілкування біля водних пунктів може мати соціальні переваги, така нерівна гендерна роль також призводить до виникнення можливих фізичних ризиків, а також економічного та освітнього впливу, коли менше часу витрачається на більш продуктивні завдання (наприклад, школу, роботу). Потрібно приділяти належну увагу тому, щоб були запроваджені захисні заходи задля гарантування того, що жінки можуть безпечно користуватися установами водопостачання.