arrow_backEmergency WASH

F.16 Підхід, орієнтований на детермінанти зміни поведінки (ABCD)

Підхід, орієнтований на детермінанти зміни поведінки (ABCD) - це соціально-антропологічний підхід, заснований на вивченні поведінки та її детермінант, який допомагає організаціям з гуманітарної діяльності та питань розвитку розробляти відповідні та стійкі заходи у сфері WASH. Він націлений на найбільш проблемні практики в громаді, використовуючи найефективніші детермінанти для створення позитивних змін у поведінці громади.

ABCD слід інтегрувати в етапи оцінювання (розділ  A ) та розробки проэктного циклу. Етап оцінювання, зокрема, підтримується використанням якісних та кількісних даних та партисипативних інструментів, які дозволяють тріангуляцію інформації та залучення цільових громад до розробки відповідної операційної стратегії. Під час проведення оцінювання першочерговим завданням є виявлення, кількісна оцінка та визначення пріоритетів у поведінці щодо WASH, яка становить ризик для здоров'я громади. По-друге, психологічні, соціально-культурні та екологічні детермінанти, які сприяють або забороняють цільові практики WASH, повинні бути визначені та проранжовані, а найбільш ефективні детермінанти повинні бути обрані для зміни цих практик. Хоча методологічна основа підходу ABCD була формалізована, вона залишається гнучкою і може бути адаптована до різних контекстів втручання. Він націлений на п'ять ключових гігієнічних моделей поведінки, які мають найбільший вплив на діарейні захворювання (1) миття рук з милом, (2) дотримання належної практики дефекації, (3) утримання туалетів та житлових приміщень вільними від екскрементів, (4) забезпечення чистою питною водою та (5) безпечне збирання, транспортування та зберігання питної води). Однак, інші форми поведінки можуть бути інтегровані в підхід, якщо є вагомі докази того, що вони також мають значний вплив на ризики діареї.

Використані засоби та методи

Інструменти для визначення поведінки та її детермінант:

  • Огляд літератури
  • Занурення та спостереження T.28
  • Обговорення у фокус-групах T.14
  • Картування громади T.7
  • Трансектна прогулянка T.52
  • Історичний календар та сезонний календар T.43
  • Класифікація рівня добробуту (для виявлення соціальної динаміки)
  • Гендерний аналіз T.16

Інструменти, пов'язані з детермінантами здоров'я (страх перед хворобою, сприйняття здоров'я тощо):

  • Ранжування T.39
  • Матриця сприйняття захворювань
  • Гра на ризик

Інструменти, пов'язані з економічними детермінантами:

  • Інструменти пріоритетності витрат

Інструменти, які дозволяють дослідити поведінку та практику (включаючи важелі та перешкоди):

  • Матриця сприйняття джерел води
  • Голосування за допомогою кишенькових карток T.31
  • Матриця поведінки/практики
  • Відвідування домогосподарств T.18 включаючи індивідуальний путівник для проведення інтерв'ю

Інструменти порівняння детермінант:

  • Аналіз виконавців/невиконавців T.32
  • Класифікаційні картки

Інше:

  • Програма навчання персоналу ABCD

Застосовність

Значна кількість часу, необхідна для впровадження ABCD, робить цей підхід непридатним для фази гострого реагування. Він краще підходить для втручань з відновлення та розвитку і може бути використаний у сільській місцевості, приміських районах та таборах. Цей підхід вимагає попередньої підготовки. Корисно використовувати ABCD з самого початку проєкту, щоб максимізувати його потенціал. Підхід охоплює значну частину питань, пов'язаних з гігієною. Це може бути сильною стороною, але водночас і слабкою, оскільки ці питання необхідно вивчати паралельно, що може призвести до потреби в проведенні кількох втручаннь водночас.

Основні вимоги / Потрібні інвестиції

Команда ABCD зазвичай складається з одного менеджера проєкту, одного керівника заходів та кількох інтерв'юерів або спеціалістів з підвищення поінформованості. Підхід ABCD займає від 30 до 100 днів і складається з одного дня на підготовку команди, чотирьох-шести тижнів на збір даних, двох-чотирьох тижнів на аналіз даних і розробку операційної стратегії, півдня-дня на підготовку команди з кожного виду діяльності та щонайменше одного тижня на пілотування. Персонал також повинен бути навчений впровадженню ABCD.

Докази ефективності

Принципи зміни поведінки, закладені в ABCD, мають надійну наукову основу і спираються на дослідження в галузі охорони здоров'я та соціальної психології. Цей підхід також узгоджується з моделями зміни поведінки RANAS F.20 та Evo-Eco (див. посилання). Хоча широкомасштабне оцінювання його ефективності не проводилося, короткострокові заходи з моніторингу M.2 та оцінювання M.3 в Центральноафриканській Республіці та Демократичній Республіці Конго показали його позитивний вплив на гігієнічну поведінку.

робити

  • Використовуйте підхід ABCD з самого початку (і протягом всього проєкту з WASH)

  • Переконайтеся, що всі співробітники зрозуміли підхід та його принципи

  • Визначте канали комунікації або точки взаємодії з громадою для доповнення підходу ABCD

не треба

  • Не пропускайте жодного етапу в підході для економії часу, оскільки це може призвести до неякісного аналізу контексту

  • Не ігноруйте важливість інфраструктури WASH для забезпечення змін у поєднанні з іншими детермінантами

Практичний приклад

Підхід ABCD був впроваджений в 2014 році в передмісті Кіншаси та трьох районах регіону Нижнє Конго в Демократичній Республіці Конго. Ключовими моделями поведінки, на які був спрямований підхід, були "утримання туалетів вільними від екскрементів" та специфічна поведінка дітей віком до п'яти років. Ключовими факторами, що визначали практику, були знання (про зараження хворобами, що передаються через воду), престиж (мати чисту вбиральню), відраза (до екскрементів і брудної води), материнська любов (пріоритет здоров'я дитини), страх (перед хворобами, що передаються через воду), звичка (збирати брудну воду і мити руки в загальному резервуарі), доступ (до джерела питної води і засобів для миття рук) і економічні чинники (вартість хвороби порівняно з вартістю мила). Було розроблено три стратегії для трьох профілів районів. Підхід був орієнтований на матерів і батьків дітей віком до п'яти років (батьки часто були залучені до обслуговування туалетів). Обраними каналами комунікації були відвідування домогосподарств T.18, плакати T.19, відеопроекції T.6, радіо T.38 та місцеві лідери T.22.

Ключові критерії прийняття рішень

Фаза реагування
Фаза гострого реагування
+
Стабілізація
+
Відновлення
+ +
Затяжна криза
+ +
Розвиток
+ +
HP Компонент
Передумови та сприятливі фактори
+
Залучення та участь громадськості
+
Оцінювання, аналіз та планування
+ +
Комунікація
+ +
Соціальні та поведінкові зміни
+ +
Моніторинг, оцінювання, підзвітність та навчання (MEAL)
+
Цільова аудиторія
Діти
+ +
Дорослі
+ +
Люди похилого віку
+ +
Особи з інвалідністю
+ +
Місцеві лідери
+
Суспільство в цілому
+ +
Рівень застосовності
Індивідум / домогосподарство
+
Громада / муніципалітет
+ +
Установа
+
Табір
+ +
Сільська місцевість
+ +
Місто
+ +
Цільова поведінка
Гігієна рук
+ +
Поведінка, пов'язана з санітарією
+ +
Поведінка, пов'язана з використанням води
+ +
Менструальна гігієна
+ +
Гігієна харчування
+ +
Особиста гігієна
+ +
Гігієна довкілля
+ +
Боротьба з переносниками інфекції
+ +
Харчування
+ +
Поводження з твердими побутовими відходами
+ +
Профілактика та контроль інфекцій
+ +
Гігієна поза домом
+ +

призначення

Визначення критичних форм поведінки та їх детермінант, які будуть слугувати основою для розробки відповідних інтервенцій у сфері WASH

Список літератури

Посібник з принципами та інструментами ABCD (і без нав'язування жорсткої методології)

Cardon, A. (2015): The ABCD Approach. Handbook and Tools. Approach Focused on Behaviour Change Determinants, Solidarités International

Документи про різні моделі та підходи до зміни поведінки, на яких ґрунтується ABCD

Aunger, R., Curtis, V. (2014): The Evo-Eco Approach to Behaviour Change, Applied Evolutionary Anthropology. Pages 271-295

FHI360 (2002): Behaviour Change: A Summary of Four Major Theories

Glanz, K., Rimer B. et al. (2008): Health Behavior and Health Education. Theory, Research and Practice, John Wiley and Sons. ISBN 978-0787996147

Mosler, H. (2012): A Systematic Approach to Behavior Change Interventions for the Water and Sanitation Sector in Developing Countries: A Conceptual Model, a Review, and a Guideline, International Journal of Environmental Health Research 22(5). Pages 431-449

arrow_upward