Інструменти "Позитивна девіація" та "Виконавець/Невиконавець" мають на меті виявити сім'ї або окремих осіб, які практикують бажану поведінку, тоді як багато людей цього не роблять, і з'ясувати, що їх мотивує. Потім ці мотиваційні фактори можуть бути використані для впливу на інших людей.

Позитивна девіація ґрунтується на спостереженні, що в кожній громаді є окремі особи або групи людей, які краще знаходять рішення існуючих проблем, незважаючи на те, що мають однаковий брак ресурсів або стикаються з аналогічними або навіть гіршими обмеженнями, ніж інші. Наприклад, деякі люди в умовах обмежених ресурсів уникають недоїдання або вирішують збудувати туалет. Підхід позитивної девіації намагається визначити, чому і як вони це роблять, і використовує цю інформацію для впливу на інших. Він передбачає уважне вислуховування та обговорення з постраждалими громадами для визначення шляхів вирішення проблем, використовуючи наявні ресурси.

Метод "Виконавець/Невиконавець" аналогічно працює за принципом, що деякі люди (хоча часто це меншість) практикують бажану поведінку, а інші - ні. В рамках аналізу "Виконавець/Невиконавець" проводяться інтерв'ю як з тими, хто практикує, так і з тими, хто ні. Для визначення того, які мотиваційні фактори є найбільш важливими для "виконавців" порівняно з "невиконавцями", часто використовується анкетування. Відсоткова різниця між ними показує, які фактори, найімовірніше, будуть успішними у впливі на тих, хто не виконує, і на яких з них слід робити акцент у комунікаційних стратегіях. "Виконавці/невиконавці" використовуються в соціальному маркетингу F.21, FOAM F.19, RANAS F.20, аналізі перепон T.3 та різних інших підходах з WASH.

Ці інструменти слід застосовувати в Оцінюванні (розділ  A ), проте в гострій фазі може не вистачити часу на проведення такого роду поглиблених формативних досліджень. Позитивна девіація, ймовірно, є більш спільною та партисипативною, ніж опитування виконавців/невиконавців, і може розглядатися як підхід, а не як інструмент.

Застосовність

Обидва методи можуть бути використані в більшості ситуацій і на всіх фазах реагування, але вони часто не є пріоритетними на початковому етапі надзвичайної ситуації. Ці методи потребують часу та добре підготовлених фасилітаторів, які мають певне уявлення про метод.

робити

• Залучайте різних членів громади та працюйте з групами, щоб вони могли вчитися один в одного

• Визначте як тих, хто практикує певну поведінку, так і тих, хто цього не робить, шляхом спостереження [T.28] та обговорення.

• Використовуйте навідні запитання та детально вивчайте практику та мотивацію людей, використовуючи рольові ігри, розповіді та малюнки.

• Просувайте позитивні норми та зосередтесь на успіху через постійну підтримку та заохочення.

не треба

• Не вказуйте людям, що їм робити, і не критикуйте їхню діяльність

• Не використовуйте загальні повідомлення

Практичний приклад

Позитивна девіація використовується в різних закладах охорони здоров'я по всьому світу, щоб допомогти персоналу визначити, як знизити рівень зараження в лікарнях. Він також використовувався в програмах харчування, де цей підхід відомий під назвою The Hearth Approach. Залучення персоналу до співпраці та проведення досліджень є більш ефективним, ніж нав'язування рішень. Організація Save The Children провела опитування виконавців/невиконавців у програмі харчування у Вануату в 2018 році та виявила, що невиконавці вважали, що використання нечистої води для миття рук може призвести до захворювання їхньої дитини; як наслідок, вони не практикували миття рук (і мали проблеми з запам’ятовуванням критичного часу для миття рук). Виконавці частіше вважали, що їхні чоловіки схвалюють їхнє миття рук.