Фотоголос (Photo Voice) - це визнаний метод, який спочатку був розроблений дослідниками в галузі охорони здоров'я. Учасники роблять фотографії, а потім відбирають деякі з них для роздумів, досліджуючи причини, емоції та досвід, які керували їхнім вибором. Партисипативне відео заохочує членів громади знімати власні фільми про проблеми гігієни в регіоні, а також ділитися ними та обговорювати їх з іншими.

Обидва методи передбачають, що учасники фотографують або знімають фільми, які виражають їхню точку зору, погляди та почуття щодо обраної теми (наприклад, ризик захворювань у таборі для внутрішньо переміщених осіб). Потім учасники обирають серед зображень або фільмів, використовуючи їх як стимул для групової дискусії. У фотоголосі обговорення зосереджується на тому, чому були обрані фотографії, що робить їх значущими і що учасники думають про фотографії один одного. Фотографування може бути цікавим і доступним для більшості вікових категорій та навичок; створення короткометражних фільмів за допомогою мобільних камер стало набагато простішим. Ці методи дають можливість групам, у тому числі найбільш маргіналізованим, висловити своє бачення повсякденного життя, висвітлити свої проблеми та стратегії подолання труднощів. Ці методи створюють безпечне середовище для критичного осмислення, залучають громади до активного слухання та діалогу, надихають спільноти до колективних дій та допомагають сприяти змінам у громаді. Вони можуть сприяти (1) саморозвитку учасників шляхом сприяння визнанню необхідності змін, (2) покращенню самоусвідомлення місцевих обставин та підвищенню впевненості, (3) підвищенню обізнаності про наявні можливості та (4) посиленню здатності вирішувати проблеми. Вони також можуть спонукати місцевих впливових зацікавлених сторін уважніше прислухатися до голосу громади.

Застосовність

Фотоголос та партисипативне відео можна використовувати на всіх етапах реагування і для різних цілей, включаючи просування, дослідження, оцінку потреб, моніторинг та оцінювання програм. Однак для впровадження відео за участю громадськості може знадобитися більше часу та це може потребувати додаткової підтримки. Не існує якогось шаблону для організації цих заходів; вони повинні бути адаптовані до місцевих умов, тематичної сфери та наявних ресурсів.

робити

• Приділіть час відбору фотографів та відеооператорів, виходячи з мети проєкту

• Організуйте зустрічі з громадою, щоб пояснити мету та використання камер і провести навчання для учасників.

• Розробіть стратегію розповсюдження, яка визначить, які формати та канали комунікації слід використовувати

• Розгляньте питання згоди, права власності, авторських прав та використання фотографій

не треба

• Не вказуйте учасникам, що знімати або які фотографії робити; дозвольте їм контролювати процес після того, як ви обговорили бриф

• Не зміцнюйте випадково динаміку сили в громаді через вибір фотографів

Практичний приклад

Учасник навів приклад нестачі води у Фрітауні у Сьєрра-Леоне, і пояснив: "Ці люди чекають на воду. Деякі прийшли за 5-6 кілометрів. Це місце, де я живу. Це пагорб. Хтось приходить зверху, хтось знизу. Час, коли я зробив цю фотографію, вже майже вечір. Дехто довго чекає своєї черги. Вода виходить повільно, потрібен час. Ніякого контролю немає. Води не вистачає. Ми напружені".