Великомасштабна мережа водопостачання постачає воду із джерела або установки з очищення води по трубах до кінцевої точки мережі водопостачання (комунальних кранів чи кранів у домогосподарствах) із використанням різноманітних джерел енергії, наприклад, гравітації чи насосів. В умовах надзвичайної ситуації це саме ті мережі, які вже існують, проте можуть потребувати ремонту чи модернізації.
Компоненти великомасштабної мережі водопостачання подібні на компоненти громадської мережі водопостачання D.7 , та їх основна відмінність полягає у масштабі. Великомасштабні мережі зазвичай обслуговують міські громади та мають складніший проєкт трубопроводу, більше насосів і більше місць для зберігання у різних районах. Вони також мають вищу щільність під’єднань на рівні домогосподарств.
Великомасштабні мережі водопостачання зазвичай є циклічними системами із такими перевагами, як менша втрата напору, менше тупикових під’єднань та більше гнучкості у ремонті труб без впливу на систему загалом. Проєктні міркування у випадку цих мереж подібні до оцінок громадських мереж водопостачання D.7 , але у більшому масштабі. Це вказує на тенденцію до загалом вищого попиту на воду у кожному домогосподарстві (чим зручнішим є джерело, тим більше води використовується), більшого попиту на воду з боку промисловості, громадськості чи організацій, бізнесів, пожежників, а також значно більше неврахованої води (наприклад, через протікання та під’єднання до мережі без дозволу). Для вимірювання споживання і виставлення відповідних комунальних рахунків потрібні лічильники води. Працівники екстрених служб реагування можуть залучатися до виконання невідкладних ремонтних робіт та модернізації існуючих мереж. Ці мережі зазвичай експлуатуються якимось іншим підприємством, тому важливо налагодити з ними контакт до початку будь-яких робіт.
У випадку менших систем із водонапірними колонками та чергами D.7 проєкт зазвичай припускає, що всі крани відкриті у пікові години. У випадку дещо більших систем без черг середній потік (протягом 24 годин) зазвичай множиться на показник пікового потоку відповідно до кількості кранів у системі. У випадку більших систем (понад 250 кранів) різниця між середнім потоком і максимальною миттєвою витратою буде подібною, і проєкт може ґрунтуватися на середньому потоці, помноженому на середній показник пікового потоку у 2,5, до чого додається будь-який додатковий показник для збільшеного використання у певні місяці року. У багатьох випадках основним фактором при проєктуванні більших систем може бути об’єм води, необхідний для гасіння пожеж, оскільки він може бути набагато більшим ніж піковий потік, необхідний для інших цілей. Стандарти різняться, проте зазвичай проєкт враховує постачання води для гасіння пожежі протягом двох годин, тоді як сам потік визначається розміром населення. Проте будь-який проєкт для гасіння пожеж потрібно розробляти відповідно до того, що є в наявності для гасіння пожеж (наприклад, наявність пожежних автомобілів).
Для великомасштабних мереж водопостачання потрібні подібні матеріали, як і для громадських мереж водопостачання D.7 , але у більшій кількості. Місцева доступність залежить від проєкту та конкретного контексту.
В умовах надзвичайної ситуації, коли великомасштабні мережі водопостачання є релевантними, вони вже існують, отож роботи передбачатимуть ремонт або модернізацію частини мережі, а не проєктування і будівництво нової мережі. Те, які саме частини потрібно модернізувати, залежить лише від контексту надзвичайної ситуації. Наприклад, там, де спостерігаються проблеми з електропостачанням, проблеми можуть виникати у тих секціях, які потребують електропостачання (наприклад, насосні станції чи установки з очищення води), або у разі настання стихійного лиха будь-яка частина мережі могла зазнати впливу (наприклад, мережа водопостачання, насосні станції, лінії електропередачі та установки з очищення води). Окрім пошкоджень, завданих надзвичайною ситуацією, також можуть бути проблеми із старою мережею, яку можливо погано обслуговували до того, як настала надзвичайна ситуація, або паралельно можуть бути нагальні проблеми із системою водовідведення. Таким чином можуть знадобитися роботи з модернізації мереж водопостачання та водовідведення, відтак вирішуючи хронічні проблеми на гострому етапі надзвичайної ситуації.
Усі завдання, пов’язані з громадськими мережами водопостачання, також стосуються і більших систем, при цьому відмінність полягає у масштабі та складності. Зазвичай буде більше обладнання, яке потрібно буде обслуговувати (наприклад, більше насосних станцій, див. A.10 ), устаткування може бути складніше обслуговувати (наприклад, більші насоси), і для управління витоками може знадобитися більш високотехнологічне обладнання для виявлення протікання. Відтак такі системи можуть бути технічно дуже складними, потребуючи глибокі інженерні знання про міські мережі водопостачання, що часто лежить за межами досвіду інженерів, які раніше могли мати справу лише з гуманітарних сектором. Основною проблемою є отримання відомостей про те, де всі труби знаходяться та як вони з’єднані, та з огляду на те, що рідко коли в наявності є повні карти великомасштабних мереж водопостачання, важливо зв’язувати між собою існуючих працівників із відповідними знаннями.
Більші системи зазвичай мають безперебійний напор води, тому ризики від забруднення в результаті протікання є меншими, але їх не варто ігнорувати.
Капітальні інвестиції в модернізацію можуть бути дуже високими у випадку більших систем та будуть суттєво варіюватися залежно від того, які саме роботи з модернізації потрібні. Подані далі приклади дають загальне уявлення. У Зімбабве, за підрахунками, модернізація невеликої міської мережі водопостачання, яка обслуговує 80 000 осіб, коштувала приблизно 30 доларів США на мешканця (де більшість робіт передбачала ремонт і заміну насосних станцій та частково роботи на установці з очищення води), тоді як модернізація великої міської мережі, яка обслуговувала 1 мільйон осіб, за підрахунками, коштувала приблизно 13 доларів США на жителя (роботи на насосних станціях, водоочисних установках/каналізаційних очисних установках та заміна каналізаційних труб). Після надзвичайної ситуації потрібно буде покривати поточні операційні витрати. Великомасштабні системи часто фінансуються за рахунок тарифів для користувачів, проте після надзвичайної ситуації система тарифів може бути нефункціональною. Забезпечення перезапуску цих систем оплати буде надзвичайно важливим завданням, спрямованим на те, щоб зробити модернізацію сталою. Поточні витрати будуть значними у випадку цих систем, тому може бути краще виключити з проєкту чи зменшити потребу у насосах під час виконання робіт із модернізації, коли це можливо, та/або обрати сонячну енергію для забезпечення роботи насосів (див. S.10 ).
Витрати, пов’язані із набуттям основного засобу або обладнання.Оскільки ці мережі зазвичай споруджуються задовго до настання надзвичайної ситуації, не повинно бути жодних соціальних чи культурних проблемних питань. Мета має полягати у забезпеченні справедливого водопостачання із зосередженням особливої уваги на потребах вразливих груп населення або доступу до неформальних поселень. Підключення домогосподарств може значно збільшити споживання води (та водовідведення) і потребує в подальшому встановлення належних систем утилізації побутових і фекальних стоків. Іншою проблемою може бути незаконне під’єднання до трубопроводу.
Рівень застосування / масштаб
Околиці | + + |
Громадський | + + |
Рівень управління
Спільний доступ | + + |
Місто | + + |
Технічна складність
Високий |
High |
High |
Екстрена фаза
Стабілізація | + + |
Відновлення | + + |
Закрити