Дощ – це рідка вода у формі крапель, утворених внаслідок конденсації з атмосферних випаровувань, які потім опадають на землю під впливом гравітації. Це один із видів «опадів», які також включають інші форми конденсованої атмосферної води (наприклад, сніг, мокрий сніг, град, мряка).

Дощові води збираються як потоки води з великих за площею поверхонь. Будь-яка водостійка поверхня може використовуватися для збору води, якщо тільки вона знаходиться під нахилом (наприклад, з дахів, на подвір’ї, з пагорбів, доріг чи тимчасових поверхонь, створених із використанням тканини або пластикових матеріалів). Зібрані дощові води можуть зберігатися із використанням різноманітних методів (наприклад, ставки, дамби для утримання дощових вод або резервуари для збору води). Дощові води найчастіше використовуються як додаткове джерело для існуючих водних ресурсів, коли останні стають обмеженими, забрудненими або в надзвичайних випадках зруйнованими. За умови підтримання поверхні для збору води в належному стані дощові води можуть забезпечувати питну воду дуже високої якості, яка вимагатиме мінімального очищення. Під час надзвичайної ситуації вона переважно буде використовуватися для поповнення запасів питної води, проте якщо такої питної води достатньо, то вона також може використовуватися для садівництва, зрошування або для тварин. Інколи це може бути єдиним джерелом питної води, коли альтернативні джерела (ще) не доступні чи мають суттєві проблеми з якістю.

Придатність

Дощові води можуть використовуватися на всіх етапах реагування для доповнення існуючих водних ресурсів, особливо, якщо вони стають обмеженими (наприклад, за умови припинення роботи системи водопостачання) або мають низьку якість (наприклад, якщо вони забруднені або солоні). Дощові води часто є рішенням першого етапу щодо водопостачання, допоки встановлюються системи водопостачання з інших джерел, особливо, в сільських районах, де збір часто є невеликим за обсягом для окремих домогосподарств або невеликих громад. Системи збору дощових вод на місцях більшого масштабу зазвичай частіше підходять для пізніших етапів надзвичайної ситуації та для районів із меншим річним рівнем опадів (наприклад, засушливі та напівзасушливі райони із потребою у воді), де інтенсивні дощі забезпечують велику кількість дощових стокiв. Основною перевагою систем збору дощових вод є те, що вони можуть бути встановлені швидко, просто та недорого, та з використанням місцевих матеріалів та навичок.

Для того, щоб збір дощових вод був ефективним, річні опади мають бути щонайменше на рівні 300 мм, хоча в надзвичайно засушливих умовах це може вважатися крайнім заходом, якщо наближається сезон дощів. В районах, де річні опади перевищують рівень у 1 000 мм, зазвичай легко доступними є інші джерела води, та системи збору дощових вод можуть бути не найбільш економічно вигідними. Варто зазначити, що опади варіюються впродовж року, та такі тенденції потрібно ретельно проаналізувати, перш ніж проєктувати та впроваджувати системи збору дощових вод I.1 , I.2

Функціонування та обслуговування

Залежно від району, де збираються дощові води, та обсягу зібраної води, громади або окремі домогосподарства можуть побудувати, використовувати та обслуговувати систему збору дощових вод (може знадобитися зовнішня експертна підтримка для встановлення системи). Громадські підходи потребують високого рівня організації для обмеження використання води із метою дотримання балансу із наявною кількістю і попередження марнотратства, таким чином забезпечуючи, що водопостачання вистачить на відповідний необхідний період часу. Регулярне обслуговування є надзвичайно важливим, систему необхідно регулярно перевіряти, чистити та ремонтувати за потреби із чітким розподілом обов’язків. Райони збору дощової води потрібно тримати в чистоті. Якщо вони розташовані на землі, то щонайменше їх потрібно відгородити для попередження пошкодження чи забруднення тваринами або людьми. Належним чином зібрана дощова вода, яка зберігається, може бути дуже високої якості та вимагати мінімального очищення. Обсяг необхідного очищення буде залежати від методу збору та рівня забруднення.

Здоров’я та безпека

Дощові води зазвичай характеризуються високою якістю, проте можуть стати забрудненими під час збору та у процесі зберігання. Забруднення повітря у міських районах може знизити якість води настільки, що може бути нерекомендовано збирати дощову воду. Стан поверхні для збору води також може впливати на її якість. Наприклад, незахищена поверхня для збору води на землі може бути забруднена випорожненнями тварин або іншими поверхневими забрудниками. Поверхня для збору води на даху може бути забруднена випорожненнями птахів, листям і пилом. Певні покрівельні матеріали (наприклад, фарба, метали) можуть ставати джерелом хімічного забруднення (наприклад, важкими металами), і подальша загроза, яку вони становитимуть, буде залежати від токсичності матеріалу, стану здоров’я користувачів і періоду часу, впродовж якого дощова вода буде використовуватися для пиття.

Після розміщення води для зберігання вона може бути забруднена через непродумане проєктування систем збору та зберігання води, наприклад, вона може бути під відкритим світлом, що призводить до розмноження водоростей та виникнення відповідного ризику утворення токсинів, а також проблем зі смаком і запахом. До того ж резервуари для зберігання, доступ до яких є у комах, можуть перетворитися на місце їхнього розмноження. Цього можна уникнути, створивши добре спроєктовану систему, яка регулярно обслуговується, тобто має захищені отвори із кришками або екранований притік та зливні труби.

Соціальні та екологічні аспекти

Збір дощових вод добре сприймається у більшості культур, проте відсутність таких мінералів у воді, як кальцій та магній, означає, що такій воді бракує смаку, що може стати на заваді прийняттю такої води як питної. Проблеми зі смаком і запахом також можуть виникнути у процесі зберігання чи внаслідок потрапляння невеликих мертвих тварин, осадів або поширення водоростей у резервуарі для зберігання, що також може вплинути на сприйняття води як питної. Використання дощової води є ключовим аспектом технік адаптації до змін клімату та заходів із пом’якшення впливу засухи, наприклад, завдяки збільшенню обсягів води, що зберігається, чи контролю за рівнем горизонтів підземних вод із використанням керованих методів поповнення горизонтів води.