Кількісні опитування - це інструмент збору даних, який використовується для збору закритих відповідей від окремих осіб та груп. Вони часто проводяться у формі опитування знань, ставлення та практики T.23, опитування знань, практики та охоплення (обидва можуть проводитися як на початковому, так і на кінцевому етапах), кількісного опитування щодо виконавців/невиконавців T.32 або опитування щодо сприйняття та/або моніторингу M.2.

Типи запитань передусім включають категоричні питання (наприклад, "так/ні"), числові запитання (наприклад, кількість осіб у домогосподарстві, які користуються вбиральнею) та запитання з інтервалом/співвідношенням (наприклад, рейтингова шкала, шкала Лайкерта). Вони використовуються для збору інформації про поведінку, охоплення, практики, характеристики, ставлення або демографічну інформацію. Опитування проводяться з використанням паперових анкет або, що більш зручно, планшетів.

Залежно від використовуваної методології, опитування можуть бути відносно швидкими, економічно ефективними та масштабними методами збору даних. Короткі анкети зі стандартизованими запитаннями та відповідями можуть забезпечити отримання великого масиву даних за участю великих вибіркових груп за короткий проміжок часу.

Різні типи опитувань можуть проводитися до, під час та після заходів із WASH, але опитування зазвичай використовуються для розробки (наприклад, кількісне опитування виконавців/невиконавців T.32) та вимірювання ефективності та впливу заходів із WASH (M.2 та M.4).

Процес і належна практика

• Етапи процесу:

• Крок 1: Визначте цілі опитування. Добре виконане та успішне опитування починається з чітко визначених цілей та завдань. Щоб сформулювати ефективні цілі, почніть з дієслова дії (наприклад, описати, пояснити, вивчити, виявити, дослідити, оцінити, виміряти, випробувати або протестувати), за яким слідує питання, що підлягає дослідженню. Наприклад, "зрозуміти знання переміщеного населення в області Х щодо профілактики, діагностики, догляду та лікування діарейних захворювань у дітей віком до 5 років".

• Крок 2: Визначте, як буде здійснюватися опитування для забезпечення високої якості та послідовності збору даних. Розгляньте структуру вибірки, метод, протокол відбору респондентів, перевірку даних, етичні та захисні заходи, а також базовий план управління та аналізу даних. На цьому етапі процесу слід чітко визначити часові рамки та вимоги до ресурсів (адміністративних, бюджетних та матеріально-технічних) та узгодити їх з відділами підтримки установ-виконавців, місцевими органами влади та/або органами управління таборів.

• Крок 3: Розробіть анкету опитування. Жодне опитування не може бути успішним без добре розробленої анкети. Існує багато хороших прикладів опитувальних анкет, які можна і потрібно адаптувати до конкретної ситуації. Загалом, анкета включає запитання, які необхідно поставити, а також перелік варіантів відповідей, які реєстратори використовують для запису відповідей. Формулювання обох цих пунктів повинні бути чіткими, точними і вірно перекладеними на мову (мови), якою (якими) розмовляють респонденти. Після того, як інструменти анкети розроблені, необхідно протестувати кожен інструмент на місцях, щоб перевірити, наскільки добре питання зрозумілі невеликій вибірці респондентів, і виявити будь-які проблеми з адмініструванням анкети. Якщо використовуються електронні пристрої, для перевірки вибірки та протоколів інтерв'ю можна використовувати геодані та часові мітки.

• Крок 4: Проведіть опитування з використанням відповідного протоколу для обраного методу. Під час польових робіт мають бути передбачені заходи контролю якості даних, наприклад, контрольні списки перевірки якості, які щоденно виконуються керівниками. Перед розгортанням роботи на місцях слід розробити чітку стратегію підтримки реєстраторів під час збору даних для вирішення проблем, що виникають, а також для оцінювання та підтримання якості даних під час їх збору.

• Крок 5: Аналізуйте данні: результати опитування повинні бути проаналізовані. В ідеалі, введення та обробка даних починається під час або невдовзі після проведення польових робіт. Це економить час і дозволяє виявити проблеми з якістю даних, поки ще є час для їх виправлення. Верифікація та валідація даних є важливими етапами контролю якості опитування.

• Крок 6: Використовуйте данні: результати опитування повинні бути представлені в підсумковому звіті (з використанням візуальних засобів, таких як графіки, де це можливо) відповідно до цілей опитування. Звіт, однак, це лише початок. Важливо використовувати результати опитування та працювати в команді над вирішенням виявлених проблем. Результати та план дій повинні бути розповсюджені серед усіх зацікавлених сторін у секторі WASH, які, ймовірно, отримають користь від зібраної інформації, а також серед населення, яке брало участь в опитуванні.

• Група з проведення обстеження, як правило, складається з керівника програми, супервайзерів та групи реєстраторів, включаючи чоловіків і жінок, які вільно володіють місцевою мовою.

• Підготовлені реєстратори можуть бути найняті на період від одного до двох тижнів (максимум на три) залежно від кількості респондентів та кількості найнятих інтерв'юерів - якщо не вистачає наявних кадрів.

• Роль супервайзерів полягає в тому, щоб переходити від однієї команди інтерв'юерів до іншої, допомагаючи вирішувати будь-які труднощі, що виникають. Супервайзери є гарантами процесу опитування, перевіряючи, що інтерв'юери дотримуються правильних профілів респондентів і правильно заповнюють анкети.

• Технічні консультанти та керівники проектів можуть бути надто зайняті, щоб керувати детальними аспектами опитування: підтримка асистента з методології з самого початку та в ключові моменти процесу може допомогти. Співпраця з іншими особами або організаціями може бути необхідною для визначення плану вибірки (кількість осіб та районів, які будуть опитані), створення/адаптації анкет, проведення інтерв'ю місцевою мовою та введення або аналізу даних.

• Переконайтеся, що Ваша анкета займає не більше 45 хвилин; тестуйте та вдосконалюйте питання на основі відгуків. Не ставте запитань, які не будуть аналізуватися та використовуватися.

• Основні методологічні помилки при формуванні вибірки включають недостатній обсяг вибірки або кількості кластерів, недотримання пропорційності вибірки до чисельності населення (для кластерних опитувань) та незваженість вибірки під час аналізу.

• На репрезентативність вибірки для обстежень впливають два ключові фактори: (1) доступність учасників обстеження та (2) загальна нерівність, яка може перешкоджати або зменшувати участь певних груп в опитуваннях.

• Дезагреговані дані часто будуть важливим компонентом для виявлення людей з обмеженими можливостями. Рекомендується короткий набір запитань щодо інвалідності Вашингтонської групи, що складається з 6 пунктів. Ці запитання оцінюють, чи мають люди труднощі з виконанням основних універсальних видів діяльності, таких як ходьба, зір, слух, пізнання, самообслуговування та спілкування.

• Доступність може бути обмежена заважати опитуванню. Обмеження на пересування реєстраторів можуть бути викликані небезпекою, логістичними проблемами, транспортними проблемами, віддаленістю, погодою, відмовою в доступі та стихійними лихами і унеможливлювати охоплення всіх районів, визначених у процесі випадкової вибірки.