Для того, щоб прийняти та практикувати гігієнічну поведінку, таку як миття рук з милом, людині зазвичай потрібні три типи знань: (1) знання про здоров'я (також їх називають системними або фактичними знаннями) - це знання про те, як хвороби передаються від однієї людини до іншої та про їх наслідки; (2) знання про дії - це знання про заходи, які можуть заблокувати поширення хвороб, наприклад, миття рук з милом; (3) процедурні знання - це знання про те, як саме потрібно виконувати ці дії, наприклад, коли і як мити руки.

Усі ци три типи знань (але особливо знання щодо дій та процедур), як правило, є важливими передумовами для того, щоб люди прийняли ту чи іншу поведінку. Однак дослідження показали, що знань рідко буває достатньо для того, щоб мотивувати людей і дозволити їм дотримуватися правил гігієни. Тому просування гігієни (HP), яке надає знання цільовим аудиторіям, завжди повинно поєднуватися з іншими заходами. Просування гігієни, орієнтоване на знання, можливо, вже проводилося в громаді раніше, тому перед його впровадженням слід оцінити рівень знань населення. Опитування щодо знань, ставлення та практики T.24 або RANAS F.20 може виявити, чи є орієнтація на знання або інші мотивації та бар'єри найбільш перспективним способом сприяння гігієнічній поведінці, або вказати на те, що іншим втручанням слід надавати вищий пріоритет.

Процес і належна практика

• Оцініть рівень знань людей у трьох сферах знань. Розробіть різні втручання, спрямовані на подолання будь-якого низького рівня знань, який може стати бар'єром на шляху до покращення гігієнічної практики.

• Розгляньте можливість використання діаграм для підвищення рівня знань про здоров'я та бажані дії. Для хвороб, що передаються через воду, можна використовувати F-діаграму T.53 яка графічно показує фекально-оральний шлях передачі інфекцій та способи його переривання. Її можна пояснити учасникам безпосередньо або роздати як пазл - учасники повинні скласти частини у правильному порядку - або використати як відправну точку для групових обговорень. Подібні діаграми можуть бути створені для трансмісивних захворювань або інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом.

• Використовуйте зображення потенційних подій або сценаріїв для формування знань про здоров'я та практичні дії. Роздайте учасникам сценарії, які показують, які ситуації в їхньому повсякденному житті призводять до хвороб і які захисні моделі поведінки можуть цьому запобігти. Сюжети можна оживити, наприклад, показавши учасникам (анонімно) фотографії ризикованої поведінки їхніх однолітків, які згодом захворіли на хворобу. Потім учасники можуть обговорити ситуації, в яких вони можуть зіткнутися з подібними ризиками.

• Використовуйте наочні посібники: процедурні знання можна ефективно підтримувати за допомогою наочних посібників, що показують, наприклад, коли мити руки, рекомендовані етапи миття рук або правильне використання вбиральні.

• Використовуйте самі засоби гігієни як підказки (якщо вони встановлені у зручному місці). Наприклад, умивальник і мило можуть слугувати для нагадування учасникам про відповідні процедурні знання.

• Поєднуйте втручання, спрямовані на отримання процедурних знань, з практичними втручаннями, наприклад, якщо це можливо, відпрацюйте з учасниками рекомендовані кроки з миття рук та встановіть наочний посібник із зображенням цієї процедури.

• Поєднуйте заходи з обміну знаннями з підходами, спрямованими на мотивацію та подолання бар'єрів. Уникайте поширеної помилки, пов'язаної з розробкою та впровадженням інформаційних втручань, які покладаються виключно на знання для того, щоб викликати зміну поведінки. Знання є важливою передумовою для зміни поведінки, але вони рідко працюють самі по собі.